Виноградарство на Прикарпатті: поради від пані Мирослави

Кажуть, що виноградна лоза росте не лише від сонця, а й від тепла людських рук. Тому для виноградарства на Прикарпатті, де природа часто випробовує садівника на міцність, ця істина відчувається особливо гостро. Сьогодні у наших «Нотатках з поля» — історія пані Мирослави, справжньої берегині лози, яка приборкала гірський клімат і довела: сонячне гроно може бути солодким навіть там, де інші не наважуються його садити. Запрошую вас у подорож до виноградника, де досвід зустрічається з любов’ю до землі.

Виноградарство на Прикарпатті: від перших кущів до великої колекції

Сьогодні тема буде особливою, адже мова піде про жінку-виноградаря з покутського містечка Городенка (Івано-Франківська обл.) Мирославу Петрівну Романюк — справжню берегиню прикарпатської лози. Ще у 2006 році пані Мирослава посадила на своїй ділянці чотири кущі винограду, а коли побачила стиглі грона сонячної ягоди, зрозуміла, що це її захоплення на все життя, послане Всевишнім. Кожен рік її колекція поповнюється сортами і гібридними формами винограду відомих селекціонерів. Тісна співпраця єднає Мирославу Петрівну з відомими в Україні виноградарями — родиною Ігоря та Олени Єлисеєвих.

Виноградник пані Мирослави, який на сьогодні налічує понад 100 сортів і гібридних форм, — це справжній полігон для випробування всього нового, що може з успіхом вирощуватися на прикарпатській землі. А для перевірки виноградних новинок, як показує практика, необхідно не менше чотирьох років.

Кращі сорти винограду для Західної України: від класики до новинок

Сьогодні, каже Мирослава Петрівна, — я можу запропонувати прикарпатцям, та й усім жителям Західної України, поряд з класичними сортами, які вони вирощують уже не один рік (Аркадія, Лора, Надія АЗОС, Русбол, Плевен, Кодрянка, Агат Донський, Восторг), і нові гібридні форми винограду, які я досліджую на своїй ділянці:

• Хелена;
• Заповітний;
• Озон;
• Назарій;
• Преображення;
• Подарунок Несветая;
• Спонсор;
• Хруст;
• Ромбик;
• Ластівка та інші.

Це в основному ультраранні та ранні за строками достигання сорти, збирати врожай можна вже через 90–115 днів після початку вегетації. Ці новинки за якістю і кольором ягід не поступаються винограду, вирощеному в Криму і на сході України.
Шлях до успіху був непростий, не без розчарувань, коли одні сорти доводилося замінювати іншими. Спочатку багато хто просто не вірив, що можна вирощувати такі врожаї в нашій зоні ризикованого виноградарства. Щоб не витрачати роки на експерименти та одразу визначитися, які сорти винограду варто посадити у вашій зоні, варто прислухатися до досвіду тих, хто вже пройшов цей шлях.

Пам’ятаю, коли вперше винесла грона на ринок, жінки шепотіли одна одній, що це привізний виноград і його не можна виростити на землі Покуття. Не витримала і тут же запросила цілу делегацію до себе додому. Ось тоді і змогли мої гості побачити також ті сорти, які я ще не винесла на ринок. Це була вже друга половина серпня, тому одні грона вже достигли, інші дозрівали, а деякі ще тільки наливалися кольорами веселки. Однак найбільше зачарував моїх гостей сорт Граф Монте-Крісто.

Я запитав у Мирослави Петрівни, які сорти сьогодні випробовуються на її винограднику і коли вона зможе про це розповісти членам клубу «Виноградарі Прикарпаття», що став для неї воістину другою домівкою?

Пані Мирослава відповіла, що сортам, висадженим рік-два тому, вона приділяє особливу увагу і чекає в наступному сезоні сигнальні грона на молодих кущах Дар’ї, Талдуна, Біллі, Катрусі каховської, Золотця, Чорної королеви.

Рекомендації від пані Мирослави для Західної України

Своє захоплення виноградною лозою Мирослава Петрівна порівнює з роботою вихователя дитячого садка, де сама вона пропрацювала 27 років. Адже лоза, як і маленька дитина, потребує уваги й турботи, догляду й любові. Тільки тоді вона щедро віддячить смачними ягодами і наповнить життєдайною енергією.

Секрети захисту винограду від хвороб та шкідників

Захист винограду від шкідників і хвороб — це один найважливіших аспектів у виноградарстві. Адже умови вирощування цієї культури у нас на Прикарпатті дуже непрості. Весняні й осінні заморозки, град, оси, шершні, птахи можуть за кілька днів або навіть годин залишити виноградаря без урожаю.

Тому догляд за виноградною лозою потрібно проводити якісно і своєчасно. Обов’язковим є проведення профілактичних обробок, своєчасне виконання зелених операцій, поєднання вегетаційних поливів з підживленням мінеральними та органічними добривами. Для запобігання ураженню винограднику грибковим захворюванням мілдью його необхідно обробити такими препаратами, як Пергадо, Полірам, Ридоміл Голд, Танос. Для захисту від оїдіуму застосовувати Фалькон, Топаз, Луна Експірієнс, від сірої гнилі — Світч, Тельдор.

Пані Мирослава вважає: якщо виноградар вчасно і грамотно проводить профілактичні обробки, може в разі захворювання лози поставити правильний діагноз і підібрати необхідний препарат, то доб’ється безсумнівних успіхів у вирощуванні сонячної ягоди.

Бували в житті пані Мирослави і курйозні випадки, пов’язані з виноградом. Приміром, коли вже дозріли ягоди, її чоловік випадково став свідком такого епізоду. Півень-верховода у групі бройлерів раптом попрямував до виноградних кущів з кількома своїми «подругами». На їх шляху виявилися сорти Подарунок Запоріжжю та Аркадія. Поклювали непрохані гості трохи ягід першого сорту і покинули, а от Аркадією почали ласувати. Довелося курей прогнати. Та ба! На другий день, тільки-но птицю випустили з курника, півень гордо повів усю ватагу до Аркадії, яка за дуже короткий проміжок часу залишилася без грон. Виявилося, у курей теж є свої переваги у виборі сорту.

Також пані Мирослава приймала участь у фестивалі «Покутські джерела» в рідному місті, де вона виставила окремий намет з гронами свого винограду. Ніхто не залишився байдужим до ягід таких сортів і гібридних форм, як Спонсор, Єсаул, Емігрант, Граф Монте-Крісто. А деякі учасники навіть пробували виноград на дотик, а раптом бутафорія!

Зробимо «Цифрову лозу» разом!

Під кінець нашої розмови Мирослава Петрівна назвала 10 кращих сортів і гібридних форм, що ростуть на її ділянці:

• Княгиня Ольга;
• Заповітний;
• Подарунок Несветая;
• Хелена;
• Кіровоградський;
• Лівія;
• Пам’яті Вчителя;
• Спонсор;
• Антоній Великий;
• Фейз.

Завдяки наполегливій праці, пані Мирослава домоглася значних успіхів у вирощуванні надійних і перспективних сортів та гібридних форм винограду, чим здобула заслужену повагу не тільки колег по клубу, але й багатьох земляків. Надаючи виноградарям-любителям всіляку допомогу, надто ж якісним посадковим матеріалом, вона щедро ділиться знаннями та набутим досвідом. Для успішного вкорінення саджанців пані Мирослава радить не нехтувати сучасними засобами, тож якщо ви хочете дізнатися більше про ефективні стимулятори коренеутворення, обов’язково зверніть увагу на мої попередні поради. Це суттєво може вплинути на майбутнє отримання хороших урожаїв сонячної ягоди, незважаючи на примхи погоди.

Історія пані Мирослави — це найкращий доказ того, що для вирощування винограду в зоні ризикованого землеробства головним ризиком є лише власна зневіра. Коли любов до землі поєднується з науковим підходом та терпінням, навіть суворий клімат Прикарпаття відступає перед сонячною лозою.

Сьогодні прикарпатський виноград за якістю вже не поступається південному, а досвід таких майстрів, як наша героїня, відкриває шлях для нових поколінь виноградарів Західної України. Головне — не боятися експериментувати з ультраранніми гібридами та пам’ятати: лоза відчуває турботу.

Як бачите, продуктивне виноградарство на Прикарпатті цілком можливе.

А як поводиться виноград у вашому саду цього сезону? Які з перелічених пані Мирославою сортів уже ростуть на ваших ділянках, а про які ви почули вперше?

Діліться своїм досвідом та ставте запитання у коментарях нижче — творимо «Цифрову лозу» разом!